02-03-2011

702Розмови про необхідність пенсійної реформи, які активізувалися після обіцянки МВФ надати черговий транш у 1,6 млрд доларів, зокрема й за умови підвищення до 60 років пенсійного віку для жінок, точаться в Україні давно, понад десятиліття. З метою, на погляд наших дописувачів та й автора цих рядків - також, однією: визначити яким чином розподілити кошти Пенсійного фонду.
От і віце-прем’єр-міністр міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко підтверджує, що дві третини пенсіонерів живуть на межі бідності, отримуючи менше ніж 1000 гривень. І запитує у загалу: як підвищити їм мінімальну пенсію без ухвалення нового проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»? Презентуючи законопроект, він відзначив, що це обумовлено як причинами економічними: скороченням чисельності працюючих, тінізацією виробництва та низькою дисципліною сплати внесків до Пенсійного фонду, — так і демографічними, серед яких чільне місце посідає збільшення числа літніх людей, яке веде до зростання соціального навантаження на працюючих. Кажуть, що нині 100 працівників утримують 88 непрацюючих, а в 2025 та 2050 роках це співвідношення, якщо все залишити по-старому, становитиме відповідно 100:100 та 100:125. Нинішня так звана солідарна пенсійна система, в рамках якої податки, сплачувані нинішніми трудівниками, йдуть на виплату теперішнім пенсіонерам, не зможе забезпечити останнім гідну пенсію.
Встановленню справедливості в пенсійній сфері, на думку авторів законопроекту, сприятиме й перехід до її дворівневої структури: перший рівень — виплата пенсій за віком, за інвалідністю та в разі втрати годувальника — із солідарної системи; другий — додаткові виплати — з індивідуальних накопичувальних рахунків у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. А створення Накопичувального пенсійного фонду та досягнення прямої залежності між внесками й розміром пенсії стимулюватиме кожного працівника завчасно дбати про безтурботну старість і бути особисто зацікавленим у легалізованому заробітку. Водночас люди турбуватимуться й про майбутнє своїх дітей, адже недоодержані за життя кошти з накопичувальних індивідуальних пенсійних рахунків передаватимуться спадкоємцям.
Такі райдужні надії, пам’ятаю, були й у авторів Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який парламент ухвалив у липні 2003 року і який закріпив перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування. Тоді вони теж обіцяли, що цей закон дасть змогу досягти фінансової стабільності пенсійної системи та підвищить рівень пенсійних виплат.
А як насправді? А так, як у давній притчі про лева, вовка та лисицю, які вирішили по-справедливому розділити спільно упольовану здобич. Коли ж сірий так і зробив, виділивши ягня для лева, курку — для лисиці, а зайця — собі, то царю звірів це не сподобалося і він з’їв його.
Враховуючи помилку бідолахи, руда хитрюга проспівала:
— Ягнятко тобі, Леве, на сніданок, зайця тобі на обід, а курку тобі на вечерю....
На жаль, за таким самим принципом розподіляються й кошти Пенсійного фонду України. Якби було по-іншому, то у нас не було б (якщо вірити статистиці) понад 9 млн злиденних пенсіонерів. (На сьогодні, за визначенням ООН, абсолютно бідною в Україні вважається особа, добові витрати якої не перевищують 5 доларів США (40 грн)). Однак є у нас і велика група стареньких, які отримують у десятки разів більше. Хто ж ці щасливчики?
— Це 800 колишніх народних депутатів України та 2600 інших високопоставлених державних службовців, пенсія яких становить 16 та понад 20, 30, 40... тисяч гривень, — сказав під час зустрічі з військовослужбовцями Сергій Тігіпко. — Цей дисбаланс потрібно виправляти. Відтак пенсійна реформа спрямована насамперед на захист соціально незахищених співвітчизників. (Тобто залежний пенсіонер поділиться статками з незаможним?)
До речі, середній розмір пенсій на     1січня 2000 року в електорату та його «слуг»,  пересічних громадян та осіб, які вийшли на заслужений відпочинок за законами «Про пенсійне забезпечення», «Про державну службу» та «Про статус народного депутата України», дорівнював відповідно 66, 166 та 507 гривень. Тобто, ще десять років тому пенсійне співвідношення мало вигляд 1 : 2,5 : 7,7, а отже, було терпимим. Але внаслідок проведення «радикальних ринкових реформ» як в економіці, так і в пенсійній сфері, «маленькі українці» похилого віку залишилися, як бачимо, біля розбитого корита.
— «Проте свого часу дехто встановив собі чималі  зарплати, пільги та пенсії — пише в листі до редакції бригадир прохідників-підривників з 45-річним стажем Олександр Солоніков із Запорізької області. Він пропонує, щоб літнім громадянам нашої держави щокварталу проводили індексацію пенсій у зв’язку з реальним зростанням споживчих цін та середньої заробітної плати.
— Це підтримає нашу купівельну спроможність і, можливо, хоч на схилі літ дозволить підлікуватися не на Канарах, як деякі наші народні депутати, а у вітчизняних санаторіях, — розмірковує колишній шахтар.
Бідують на пенсії в 742 та 1162 гривні й колишня медсестра з 25-річним стажем роботи та старший прапорщик у відставці, який за станом здоров’я не може працювати.
— Як жити далі? — запитують вони редакцію і благають, не називаючи їхніх імен, звернутися до урядовців, аби вони виступили на шпальтах газети з порадами, як можна на ці грошенята, при захмарних цінах, харчуватися й лікуватися, сплачувати за житло і комунальні послуги, купувати одяг, взуття?.. Адже в новому законопроекті ані слова про це.
Та й інвалід ІІ групи, лікар з 45-річним стажем Володимир Легу з Пирятина не знайшов у цьому документі відповіді на запитання: «Чому люди, які не мають права на пенсію, щомісяця отримують від держави по 750 гривень, що лише на 38 грн менше від його пенсії?»
На жаль, поки що не розтлумачені ризики запровадження загальнообов’язкової накопичувальної системи, з якої кошти можна буде забрати лише після виходу на пенсію. Як здається сьогодні, вона не передбачає механізму поліпшення пенсійного забезпечення літніх людей з низькими доходами, адже перерахування частини коштів (від 2 до 7 відсотків) на накопичувальні рахунки автоматично веде до відповідного зменшення надходжень до солідарної складової. Тож сподіватися на підвищення пенсій не можна. Не передбачається поки що  й перерозподіл пенсійних виплат між високооплачуваними та низькооплачуваними, оскільки розмір пенсії залежить від обсягу внесків, сплачених кожним учасником... Ніхто не береться на 100 відсотків гарантувати й збереження накопичених коштів, які можуть «згоріти» через їх невдале розміщення в банках чи як інвестиції. Гроші можуть знецінитися через інфляцію або ж їх спіткає доля приватизаційних сертифікатів-ваучерів. Та й за браку коштів для поточного фінансування своїх програм Уряд може звертатися до Накопичувального пенсійного фонду за кредитом під відсотки, ставки яких будуть нижчими від ринкових.
А як бути з безробітними, працюючими інвалідами чи жінками, які виховують дітей, не маючи змоги заощаджувати кошти для отримання пристойних пенсій?
Цікаве й таке нововведення: мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35, а у жінок 30 років страхового стажу (раніше було 25 і 20) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних (нині це 750 грн). У разі ж виплати застрахованій особі довічної пенсії з Накопичувального фонду мінімальна пенсія за віком у солідарній системі зменшується на її розмір. Словом, якщо із Накопичувального фонду отримуєте щомісяця 50 гривень, то із солідарної — 700, а в сумі залишаються ті ж 750. З накопичувальної складової будуть відраховувати кошти на адміністративні витрати керівникам Фонду, консультантам...
Тому в законопроекті, мабуть, і з’явилася стаття про те, що страхові внески Накопичувального фонду сплачуються лише особами, яким на момент запровадження таких внесків виповнилося не більше 35 років. Це дозволяє державі 25 років розпоряджатися грішми громадян на власний розсуд.
До такого висновку наштовхує і те, що «особи, які досягли пенсійного віку, не можуть бути платниками страхових внесків до Накопичувального фонду». (Дійсно, працюючий пенсіонер може звільнитися з роботи, коли йому заманеться, і вимагати накопиченого. А кому ж хочеться віддавати!)
Особливо непереливки від цієї заборони працюючим військовим пенсіонерам. Судіть самі. Цивільним громадянам пенсія через кожні два роки праці, після виходу на пенсію, перераховується, а військовим — ні, хоча вони про Пенсійний фонд не забувають. То чому ж їм не надати можливості перераховувати страхові внески до Накопичувального фонду, щоб хоч трохи збільшити свої пенсії, максимальний розмір яких реформатори пропонують зменшити з 90 до 80 відсотків? До того ж пенсія працюючих військовослужбовців запасу та у відставці індексуватися не буде.
Нинішня реформа також заохочує осіб, які набули право на пенсію за віком, відкладати вихід на заслужений відпочинок на 1–10 років. Тоді, мовляв, за кожний повний рік страхового стажу відстрочки пенсія збільшуватиметься на 3, 6,71, 11,83, 18,54, 27,07, 36,46, 46,85, 58,43, 71,19 та 85,32 відсотки.
— Кому це вигідно — пенсіонеру чи державі? — цікавляться громадяни.
Пошлюся на приклад. Припустимо, місячний заробіток — 2000 гривень, а пенсія — 1000 (50%), то за рік «накапає» 12 тисяч. Завершивши трудовий шлях на рік пізніше, отримаєте пенсію 1060 гривень (53%), а за рік — 12 720. Щоби компенсувати втрачені 12 тисяч пенсії, знадобиться 16,6 років (12000:720). На той час вам буде 77,6 років (61+16,6). Однак, до такого віку доживуть не всі, адже після виходу на пенсію у 60 років наші чоловіки, як стверджують демографи, живуть в середньому лише 14 років, а жінки — 25.
Щодо запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, то вчені застерігають, що наважуватися на такий крок можна лише за наступних умов: коли у кожному з двох останніх років валовий внутрішній продукт зростав не менше ніж на 2% порівняно з попереднім роком; дефіцит Державного бюджету не вище ніж один відсоток ВВП; відбувається створення структур для функціонування накопичувальної системи та збалансованість бюджету Пенсійного фонду України. Поки ж усі ці передумови відсутні. Зокрема, дефіцит бюджету, за словами Сергія Тігіпка, у 2009 і 2010 роках становив 30 та 26,6 млрд, а цього року — за відсутності реформ — дорівнюватиме 20 млрд гривень.
Цей дефіцит, як передбачають фахівці, буде скорочено на 3–3,5 млрд гривень уже в перший рік введення в дію законопроекту за рахунок ліквідації низки пільг, відтермінування виходу на пенсію, підняття планки пенсійного віку та інших норм. Чи варто було через таку незначну суму заварювати кашу? Адже можливих джерел фінансування Пенсійного фонду більше, ніж достатньо. Так, у разі погашення заборгованості із заробітної плати, яка нині становить понад 1,3 млрд грн., до ПФ одразу надійшло б 445 млн пенсійних внесків. Забезпечивши роботою 1,9 млрд безробітних працездатного віку (визначено за методикою Міжнародної організації праці), із яких 450 тис. зареєстрованих, та давши їм лише по 1000 грн зарплати, збільшили б бюджет ПФ на 630 млн. Та й це дріб’язок. У нас же, за даними голови Федерації профспілок України Василя Хари, майже 50% економіки перебуває в тіні — це 50% фонду зарплати, тобто 100 млрд грн. Надходження до ПФ з цієї суми становили б понад 33 млрд. Зиск був би й від нарахування єдиного соціального внеску не з 17, як пропонується, прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а з усієї зарплати без обмеження її максимальним розміром.
Та й скасування 20-відсоткового податку на додану вартість поповнило б гаманці громадян. Про це поки що теж не йдеться.
А ось яка нова формула, за якою визначаються зарплати для обчислення пенсії? Пропонується враховувати при обчисленні середню заробітну плату на одну застраховану особу по Україні за три календарні роки (раніше — один), що передують року звернення за призначенням пенсії. Наприклад, за три роки економічного зростання середня зарплата по Україні становила 2000, 2400 і 2800 гривень, й у такому разі для обчислення зарплатні для пенсії береться не 2800, як раніше, а 2400 ((2000+2400+2800):3)... Ось така «серединна» арифметика.
Володимир КАМЕНЕЦЬКИЙ
Джерело: "Народна армія"
Переглянуто разів сторінку: 1688
Ви можете залишити запитання адміністратору на сайті
Листи та побажання надсилайте за адресою: afbrat@ukr.net


Головна | Оголошення | Новини | Документи | Фотогалерея | Архів новин | Правління | Зв'язок
Розробник: RootUa
© 2010