21-08-2010

546

Оприлюднення секретних документів про війну в Афганістані поставило перед американським суспільством питання:

чи варто продовжувати війну з тероризмом, яка може закінчитися національною ганьбою, і чи туди веде Америку Барак Обама, який нещодавно був її національною гордістю 

«Афганські щоденники»: присмак дежавю

«Я не можу перемогти і не можу вийти з цієї війни», – ці сповнені розпачу слова колишнього президента США Ліндона Джонсона, надруковані в газеті New-York Times 1971 року, стали причиною поразки демократів на президентських виборах і другого терміну республіканця Ричарда Ніксона. В глибині американського суспільства слова його лідера означали крах війни у В’єтнамі та початок найбільш ганебної капітуляції США у ХХ столітті.

Наприкінці липня 2010 року нинішній лідер Америки Барак Обама мав усі підстави промовити такі самі слова. Австралійський інтернет-ресурс Wikileaks оприлюднив понад 90 тисяч конфіденційних воєнних документів. Їх одразу передрукували провідні газети світу. З цього розпочався другий за 100 років потужний скандал через масштабне потрапляння секретної інформації у пресу. Австралійці не хочуть називати свої джерела, та аналітики Агентства з національної безпеки вже заявили, що витік стався десь у Пентагоні.

Ці матеріали спростовують попередні доповіді генералів НАТО і показують, що союзники не можуть втримати під контролем території Афганістану. Вони проливають світло на невмотивовані атаки американців на мирні поселення та вбивають клин між Вашингтоном і його союзниками в регіоні.

«Афганські щоденники» – так називається збірка матеріалів, які ставлять перед громадянами США питання: чи варто підтримувати президента, який підтримав війну в далекій країні з примарною метою здолати світовий терор? Президента, який півтора року тому був надією нації, а тепер видається політиком, що привів свій народ до ганебного завершення непопулярної війни.

Каталізатор спрацював

Голова Королівського дослідницького центру Майкл Кларк вважає, що інформація, яка міститься у збірці, не має такого вибухового ефекту. Схожими за впливом були відеозаписи катувань американцями в’язнів іракської тюрми «Абу Грейв». Тоді суспільство обурювалося місяць, потім проблема зійшла нанівець. Ніхто не проводив гучних судових процесів, виборці в США просто втратили до цього інтерес.

Зараз схожа ситуація. На думку експерта, із моря інформації більшість цифр, які виринають в «Афганських щоденниках», уже потрапляли в новини. Та мало хто тоді робив на цьому акцент. Загальна статистика показала повну картину. Раніше до неї мали доступ лише військові аналітики. Зараз це прочитали всі.

Хоча заява прес-секретаря Білого дому Роберта Гібса про те, що інформація Wikileaks може зашкодити життю американських солдатів в Афганістані, стала швидше експресивною реакцією на втрату владою престижу та крахом найкращої її зовнішньополітичної легенди.

За даними телеканалу ABC, на початку 2010 року більшість американців вірила, що тероризм можна перемогти, і першим кроком до цього має стати удар по афганських талібах.

«Афганські щоденники» показують, що за дев’ять років Сполучені Штати не розбили екстремістів, сили яких тільки зросли. А  солдати-американці через помилки вбивають щомісяця сотні цивільних або стріляють у власних союзників. На додачу секретні служби Пакистану підтримують талібів, а афганський уряд потонув у корупції і не контролює навіть власну армію, яка вбиває солдатів НАТО.

Картина вийшла не з приємних. А на початку серпня ООН оприлюднила доповідь, у якій  відзначила, що втрати серед мирного населення в Афганістані за півроку зросли вдвічі. Це була вже остання крапля. За три тижні Барак Обама втратив 10% рейтингу. Виборці почали розуміти, що влада свідомо їх обманювала. Гостроти збірці Wikileaks додає те, що це секретні воєнні зведення, яким зазвичай вірять більше, ніж експертам.

Інформаційне агентство Reuters у жовтні 2009-го, до річниці початку війни, підготувало доповідь, у якій стверджувало, що війна потроху скочується до нестабільності і треба негайно щось робити, аби зберегти власних солдатів. Та це не викликало такого ажіотажу. Багато експертів вважають, що суспільство втомилося від війни й чекало лише на каталізатор.

Шукай, кому це вигідно

Оприлюднення документів на сайті Wikileaks почалося через п’ять днів після міжнародного саміту в Афганістані, на якому всі учасники погодилися, що війна йде нормально і треба продовжувати співпрацю. В «Афганських щоденниках» окремий розділ присвячено допомозі пакистанської розвідки талібам. Звіти свідчать, що ISI (секретна служба Пакистану) активно підтримує терористів. Інакше кажучи, Вашингтон сам дає гроші на закупівлю зброї для ворогів.

Це також не стало новиною для експертів. Голова Ради з міжнародних відносин Леслі Гелб вважає, що Ісламабад ніколи не прагнув отримати сильний та незалежний Афганістан у сусіди. Бо Кабул може стати його суперником за регіональне лідерство. А якщо афганці домовляться з Індією, то Пакистану буде зовсім скрутно.

Тому він протягом десятиріч підтримує удільних феодалів, польових командирів чи екстремістів, аби в Кабулі не встановилася сильна влада. Крім того, пакистанські пуштуни, які не в захваті від режиму в Ісламабаді, можуть приєднатися до своїх одноплемінників за кордоном. Якщо там скінчиться війна.

Пакистанські гроші пояснюють, звідки в талібів узялися новітні ракети і чому вони мають точну оперативну інформацію.

Пакистанська влада заявила, що здивована таким легким потраплянням у пресу відомостей, які мають бути секретними і частину яких вона передала Пентагону. Окрім того, дипломати з Ісламабаду натякнули на дуже вчасну появу цих відомостей. Лише через п’ять днів після саміту й обіцянок про дружбу та підтримку від держсекретаря Гілларі Клінтон.

Експерти Центру Брукінґса вважають, що це навряд чи збіг. Найбільш імовірним джерелом витоку міг бути старший аналітик армійської розвідки Бредлі Майнінг. Його заарештували у травні 2010 року за передання секретної інформації у ЗМІ. Можливо, відомості про Афганістан просто притримали до кінця саміту, аби досягти більшого ефекту. Крім того, багато хто підозрює людей із самої розвідки, які стояли за Майнінгом і прикривались його іменем.

Нарешті на початку липня командуючий військами НАТО в Афганістані генерал МакКрістал відкрито почав критикувати лінію Обами в цій війні. Висловлювання про те, що президент слабкий і війну невдовзі можна програти, коштували генералу посади. Зараз військами командує Девід Петреус, який довів свою відданість центральній владі й може тримати інформаційний заслін над бойовими діями.

Та найбільшим ударом стали саме секретні документи. Складається враження, що хтось поступово розхитує позиції Барака Обами всередині США і намагається знизити рейтинг його партії. Зважаючи на те, що в жовтні 2010 року відбудуться проміжні вибори в Конгрес.

Постріли в спину

Останнім часом в Афганістані спостерігається нова тенденція. Солдати місцевої армії наводять союзників на засідки та міни. Три місяці відзначилися тим, що від рук афганців загинуло 29 солдатів НАТО. Це породжує недовіру.

Так, у квітні 2010 року німецький солдат почав стріляти по вантажівці з афганськими колегами, бо прийняв їх за талібів. А у вересні 2009-го офіцер афганської поліції застрелив п’ятьох британських миротворців, з якими служив тривалий час.

Із документів Wikileaks можна зробити висновок, що в Афганістані не змогли створити нормальних збройних сил. Вони небоєздатні і переходять на бік ворога. Тому ситуація стає дедалі складнішою. А виведення сил Альянсу з країни призведе до краху режиму Хаміда Карзая.

Більшість експертів погоджується з тим, що намагання уряду Карзая створити ефективну владу, м’яко кажучи, невдалі. Навесні його міністр із розробки надр отримав рекордного хабара. Уряд заплющив на це очі, і лише після втручання об’єднаного командування НАТО корупціонера було відправлено у відставку.

В очах міжнародних експертів Кабул давно перетворився на п’явку, що висмоктує гроші і не в змозі забезпечити мир у власній країні. Його вже відкрито порівнюють із режимом Південного В’єтнаму, який створили та штучно підтримували США. А для Обами ці порівняння вкрай небезпечні.

Джерело: http://ua.glavred.info/



Переглянуто разів сторінку: 936
Ви можете залишити запитання адміністратору на сайті
Листи та побажання надсилайте за адресою: afbrat@ukr.net


Головна | Оголошення | Новини | Документи | Фотогалерея | Архів новин | Правління | Зв'язок
Розробник: RootUa
© 2010